Рибалка

Рибалка в Україні ::.. Рибацькі снасті ::.. Ваша перша зимова вудочка

Ваша перша зимова вудочка


Зимова вудочка відома рибалкам вже давно, за декілька століть вона перетворилась з простого прутка ялівця на найдосконалішу конструкцію, що має десятки модифікацій – з котушками й без, з гальмами різних видів, різноманітними хлистами, кивками та, нарешті, блешнями усіх розмірів та кольорів.

Але свою задачу я бачу не в описуванні історії та особливостей існуючих сьогодні вудочок, а в тому, щоб привернути до зимової ловитви якомога більше рибалок-аматорів. Я намагатимусь позбавити їх багатьох помилок та допомогти побороти ті труднощі, з котрими колись стикнувся особисто.

Звичайно ж, я не претендую на істину останньої інстанції, оскільки оснащення для зимової рибалки будуть удосконалюватись і далі - з'являються більш міцні й легкі матеріали для вудочок, тонкі й міцні ліски, гачки та блешні нових поколінь, а головне, нові ідеї й розробки.

Дуже непросто почати свій шлях у рибальстві з самих лише успіхів, а не з розчарувань. Добре, якщо є досвідчений наставник, котрий покаже, як налаштувати снасть, розкаже, як шукати й ловити рибу. А якщо поряд такого нема… Спробою хоча б частково його замінити.

Головне в самому початку рибальської біографії – повірити в свої сили, впевнитись, що на його снасть можна ловити рибу і що в нього це виходить. Я думаю, що зимова рибалка для аматора, особливо на першому й останньому льоду, більш приваблива, ніж літня. Риба під льодом, особливо непрозорим, не така ляклива, як влітку. Бо влітку вона добре бачить не тільки те, що відбувається у воді, але й те, що робиться над поверхнею водоймища…

Крім того, взимку ви можете шукати стоянки риби більш цілеспрямовано та на більших площах – в цей час стає доступною майже вся водойма.

Рибалки, що пошикувались в рядок, сидячи на льоду, можуть означати лящеву брівку, а лід збитий лунками, та ще й полієм від риби й слідами прикорму з великою ймовірністю вкаже, де риба приводжувалась, а можливо, годується й зараз.

Якщо влітку важко прилаштуватись до рибалки, що вже зайняв місце, і крім того, в нього вже клює, не зіпсувавши йому рибалку, то взимку, особливо на популярних водоймах, рибалки чи насвердлені лунки можуть бути одним з орієнтирів під час пошуку місця. З льоду також можна дуже точно покласти прикорм, що не завжди вдається зробити влітку, особливо на течії.

Саме зимова рибалка може швидко виробити почуття довіри до власного оснащення, дати впевненість у своїх силах. Значним є також такий фактор, як вартість рибалки. Взимку вона суттєво нижча, ніж влітку (це стосується й оснащення, й прикорму,звичайно, гарної якості)ю

Оснащення

Вудочка

Вудочка для ловитви на блешню повинна добре вкладатись до руки й бути достатньо легкою, нетеплопровідного матеріалу, оскільки ловити на блешню часто доводиться, тримаючи її голою рукою. Можна, звичайно, ловити в рукавицях, але приблизно з таким самим успіхом, як і грати в них на роялі. Хороша зимова вудочка стає наче продовженням руки рибалки, тонким інструментом керування принадою.

Після багатьох років практичної ловитви на водоймах Підмосков'я (де риба, як правило,більш вередлива, ніж на озерах та ріках віддалених регіонів), виготовивши та перепробувавши декілька десятків моделей, я прийшов, як і багато хто з моїх друзів за аматорським та спортивним рибальством, до однієї вудочки, котру називають «балалайка». Це не мій винахід, а плід геніальних фантазій одного з відомих московських рибаків. Вудочка, на мою думку, найбільш універсальна та підходить для ловитви як на мілині, так і на глибині.

В її руків'ї прихована котушка, котра значно розширює можливості рибалки, дозволяє йому швидко й точно змінювати спуск, мати достатній запас ліски. Корпус вудочки добре ковзає снігом та льодом, коли рибалка тягне її за ліску, переходячи від лунки до лунки, чи відкидає під час виводжування риби. Крім того, вона добре лягає в руку, тобто ергономічна. Це особливо важлива якість, оскільки воно дозволяє добре й різноманітно грати блешнею (що слугує заставою вдалої ловитви).

Корпус-руків'я такої вудочки краще робити з пінопласту.

Підкреслю: я анітрохи не нав'язую свою думку, форма вудочки – справа смаку кожного рибалки, вона можу бути й з довгим руків'ям, й з мотовильцями, -  я кажу лише про свій особистий досвід.

Хлисток

Довжина хлиста варіюється в межах 130-170 мм, хоча ці розміри достатньо умовні й підбираються для конкретних умов ловитви. Хлисток гра роль амортизатора під час підсікання та виводження риби. Між довжиною хлиста й амплітудою коливання кивка існує пряма залежність: коротший хлисток – можна збільшити частоту коливань й зробити їх більш дрібними й роздрібненими, довший – коливання можна зробити більш плавними й рідкими (хоча і те, й інше достатньо відносне).

Кивок

Кивок, чи сторожок, - це найчутливіша ланка зимового оснащення. Він є й сигналізатором клювання, й інструментом для управління грою блешні. Вимоги до кивка доволі жорсткі. Він має бути еластичним, не ламатись від ударів і впливу низької температури, не парусити під вітром. Запас кивків у серйозного рибалки має бути великим, оскільки в ідеалі кивок потрібно підбирати для кожної блешні, умов ловитви, виду риби, на котру націлений рибалка. Але це прийде пізніше, з досвідом.

Кивок можна виготовити з кабанячої щетини, лавсанової чи металічної пластини, годинникової пружини і т.і. – головне, щоб матеріал відповідав вищезазначеним вимогам і був спроможний  добре передавати коливання. Найбільш універсальні й розповсюджені кивки з лавсану та інших полімерів. Ці матеріали гарні тим, що з них легко зробити пластини для кивків різними завширшки й завтовшки за допомогою звичайного леза для бритви, підрізавши їх збоку чи пошкребти за площиною. Причому ви можете змінити товщину не всього кивка, а, наприклад, його кінцевої третини. В результаті отримаєте кивок, котрий дасть абсолютно нову амплітуду коливань і манеру гри блешні. Словом, тут широке поле для творчості.

За використання зовсім невеликих блешень під час ловитви біля берега, коли клювання зовсім слабке чи вітер дуже сильний, я часто використовую плетені кивки з тонкої кабанячої щетини. Щетинний кивок не боїться вітру й дуже чуйно реагує навіть на слабке клювання. Гра блешні з ним може відрізнятись більшою інтенсивністю, я б навіть сказав, агресивністю, що часто буває необхідне для ловитви окунів.

Багато хто з рибалок використовує пружинні кивки з металічних пластин чи з того й іншого одночасно. На мою думку, такі кивки більше підходять для ловитви ляща та плотви, ніж окуня, оскільки вони трохи грубіші за лавсанові чи щетинні й більше підходять для повільних проведень із середньою чи великою амплітудою коливань.

Основний висновок: кивок не може бути універсальним для всіх умов ловитви й видів риб. Після того, як вам вдасться точно підібрати кивок до блешні, ви одразу відчуєте, наскільки добре збалансована ваша снасть.

Ліска

Ліска підбирається для кожного виду ловитви. Котушка вудочки, котру я вам рекомендую, містить цілком достатній її запас для ловитви й на річищі, й на мілині. Зазвичай вистачає 12-15 метрів. Зимова ловля вимагає більш тонкої ліски, ніж літня. Не слід забувати, що ми говоримо про ловитву на блешню, а тут від товщини ліски багато в чому залежить керованість приманки. З тонкою ліскою ви можете з більшим успіхом імітувати рухи живих підводних жителів, що збуджують в риб апетит.

Під час аматорської берегової  ловитви достатньо, щоб найтоншою була ліска 0,08  мм, щоб ви мали ще декілька запасних, трохи більших за діаметром (0,09-0,1 мм), а 0,12-0,14 мм призначалась для ловитви на глибині. Звичайно, можна ставити й більш товсту ліску, але це тільки в тих місцях, де ви розраховуєте впіймати велику здобич (вагою більшу за 3 кг) та де риба не реагує на грубе оснащення. Звичайно, товста ліска зробить снасть більш міцною, але й менш чутливою.

В будь-якому випадку неможна припускати, щоб на лісці були вузли, потертості й задирки, а після кожної рибалки рекомендую перев'язувати блешні.

Блешні

Тут фантазії рибалок немає меж у вигадуванні форм і назв: «дробинка», «вівсинка», «крапелька», «пластинка», «уральська», «німфа», «дрейсена», різноманітні «чортенятка», «відьми» та інші.

Блешня – окрема тема для великої розмови. Зараз існує декілька напрямків розвитку цієї універсальної приманки, а основних тут два: в одних випадках блешні працюють з насадкою, в інших – без насадки. Кожен з напрямків передбачає свою техніку й тактику ловитви.

До безнасадочної ловитви варто переходити, тільки набравши достатньо досвіду ловитви з насадкою, оскільки для першої потрібна філігранна техніка володіння зимовою вудочкою, а друга вибачає й збої, й огріхи. Раджу новачку для початку запастися двома десятками «дробинок» й «крапельок», різних за вагою й кольору, діаметр котрих може варіюватись від 1,5 до 6 мм (блешні умовно поділяються на легкі, н 1,5-3 мм, та важкі, н 3-6 мм). Найбільш універсальними є блешні чорного, сірого, сріблястого, мідного кольору.

Обираючи вагу керуйтесь тим, на якій глибині ви збираєтесь ловити: можна й дрібну блешню опустити на глибину 10 метрів, але це відніме багато часу, особливо в морозний вітряний день, коли ліска буде примерзати до льоду. Та й риба на глибині – підлящ, лящ чи крупний окунь – не така вередлива, як на мілині, і часто буває, що чим більшу блешню ви ставите, тим крупніша риба. Але не слід робити з цього правило. Особливу увагу слід звертати на гачки – у блешні для берегової ловитви вони повинні бути тонкими. Мотиль чи личинки реп'яхової молі будуть травмовані товстим гачком і втратять привабливість для риби.

У відповідності до ваги блешні підбирається діаметр ліски: чим менша блешня, тим тонша має бути ліска й тим більш збалансована стає вся зимова снасть.

Для початку стоїть використовувати ліску н 0,1 мм для легкої блешні й неглибоких місць та н 0,12-0,14 мм для важких, на глибині 7-12 метрів. Такі ліски згладять на перших порах помилки під час підсікання риби: частіше за все блешня губиться саме за невмілого підсікання чи під час виводження риби, коли новачок різко тягне здобич та при цьому задіває блешнею нижню окрайку лунки.

Після того, як прийде деякий досвід і ви матимете достатньо холоднокровності, можна переходити й на більш тонкі ліски. Останніми роками все частіше доводиться бачити, як початківці рибалять на тонке оснащення, що було перейняте в спортсменів, особливо взимку, коли рибі досить вередлива й чутливо реагує на грубість оснащення.

Звичайно, мої поради не є універсальними, хоча мій досвід базується в основному на ловитві в Підмосков'ї та ближніх областях. Є місця, де потрібна й більш потужна снасть, та більш вагомі блешні. В Хабаровському краї чотирьох кілограмового ленка ви навряд зможете вивести на лісці н 0,1 мм, та й блешня потрібна більша, та імітувати вона має не ручійника чи вислокрилку, а, наприклад, ікринку лососячих риб.

Свою специфіку має зимня ловля й на глибоководних озерах чи в узбережних районах морів, де застосовується оснащення інших конструкцій.

Прикорм

Зазвичай і для узбережної, і для глибинної ловитви застосовують дрібного мотиля, різноманітні суміші сухарів, сухого молока й інших інгредієнтів, додають до них ароматизатори. Часто змішують мотиль та сухий прикорм, змочують їх водою й опускають на дно в годівниці. Краще не стукати годівницею по дну, а розкрити її в 0,5-1 метрі від дна.

На мілководді підгодовувати краще згори, опускаючи мотиля безпосередньо до лунки. Не переборщуйте, годуйте невеликими порціями, по 5-10 мотилів. Пару мотилів можна розчавити між пальців в лунці – це дасть легку каламуть та додатковий запах. Слід відмітити, що прикорм – досить широка тема, а моя задача, повторю, - відмітити загальні принципи й підходи до ловитви зимовою вудочкою для початківців.

Насадки

Найбільш розповсюджений вид тваринних насадок під час ловитви на блешню – крупний та дрібний мотиль, личинка реп'яхової молі. На мілині достатньо використовувати лише мотиля, пару личинок «реп'яха» чи зробити «бутерброд» з того й іншого. (Для цього потрібен тонкий і гострий гачок, інакше личинки витікають і гублять всю свою привабливість.) Мотиля насаджують, вводячи жало гачка в тіло личинки за напрямком до більш темної, ніж хвіст, голови чи, якщо клювання зовсім слабке, кільцем, пронизуючи й голівку й хвіст; реп'яхову міль – за шкірку біля чорної точки на голівці.

Крім тваринних насадок рибалки використовують різні штучні обманки: різнокольорові пінопластові кульки, шматочки поролону, губчасту гуму та ін.

Прийоми гри блешнею

Описати їх складніше за все, але я намагатимусь це зробити. Під час ловитви окуня й плотви в узбережній полосі потрібно перевіряти блешнею увесь стовп води від дна до нижнього краю льоду. В залежності від погоди й часу дня риба може годуватись на будь-якому рівні. Часто в новачків створюється оманливе враження, що риба в цьому місці не клює, а насправді варто лише змінити гру чи підняти блешню трохи вище, як почнеться клювання.

Для зразка я б рекомендував таку схему вилову лунки в узбережній полосі. Покладіть блешню на дно, трохи підніміть її на 0,501 см, витримайте паузу в 5 секунд й знову покладіть на дно (при цьому утворюється приваблива для окуня хмаринка каламуті), потім, часто коливаючи блешню з невеликою амплітудою, поступово підніміть блешню догори й ведіть її таким чином до рівня 50 см від дна, потім повільно опустіть на дно.

Якщо під час цих маніпуляцій клювання не почалось, змініть амплітуду й частоту коливань, піднімайте вище, а після підйому обов’язково спробуйте повільно опустити блешню на дно, не граючи нею.

Ще раз хочу підкреслити: те, про що я тут розповів – мої особисті знахідки. Різноманіття прийомів володіння зимовою вудочкою досягається практикою й часто буває результатом спілкування з більш досвідченими рибалками. Всі можливі способи гри блешнею не треба описувати, оскільки кожний справжній рибалка – людина творча, просте зрозуміє швидко, а складне осягне самостійно, спостерігаючи й вдосконалюючись.



 
Самопідсікач для донки. Літня риболовля
Ловля на воблери
Приманка з тіста - справжній хіт!
Уловисті спінінгові приманки
Ваша перша зимова вудочка
Балда для ловлі харіуса
Оснащення вудилища
Огляд конструкцій рибальських снастей


Комментарии к статье

Имя:
Ваш коментарий:

Введите код протекции
стрелка


Ваша перша зимова вудочка Рейтинг: 4,13 Отзывов: 1